Нещодавно у Києві проходив конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН. Його учасниками стали учні 11 класу Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Ванько Оксана і Мізюк Інна. Їх шлях до цієї події був довгим. Оксана облюбувала для себе тему «Інтерпретація образу вовка у світовій літературі» і протягом 4 років наполегливо збирала матеріали для висвітлення цього питання. Сьогодні про вовків вона знає, здається, усе. Коли розпочинала роботу, розвідала, яким бачили цю тварину різні народи, творячи власну міфологію і казки, Далі в поле її вивчення потрапили твори Р.Кіплінга «Мауглі», Джека Лондона «Воля до життя», «Поклик предків», «Біле Ікло», Міші Дефонсека «Вижити з вовками», Альфреда де Віньї «Смерть вовка», Ернеста Сетона-Томпсона «Лобо», Чингіза Айтматова «Плаха».

             Спостерігаючи за роботою Оксани, вирішила підкорити манівські висоти і її однокласниця Інна Мізюк. Вибір теми не був надто важким, адже щойно вона прочитала «Портрет Доріана Грея» О.Вайльда і хотіла, щоб її робота була якимось чином пов’язана із творчістю цього письменника. Оскільки самого О.Вайльда його сучасники часто називали Нарцисом, і цей міфологічний образ часто зустрічається у його творчості, вирішила провести дослідження «Нарцисизм у мистецтві». Уже перші пошуки дали розуміння того, що ця тема поширена у літературі, музиці, живописі, а надто у живописі. На сьогоднішній день Інні вдалося віднайти 295 репродукцій картин різних епох, понад 20 інсталяції. Звичайно, все це описати практично неможливо за умови обмеження науково-дослідницьких робіт розміром у 25 сторінок. Тому зупинилися на роботах, створених у епоху модернізму та постмодернізму.

            Прочитати, проаналізувати, охарактеризувати, порівняти і зробити усе це на науковому рівні – справа непроста, але посильна для того, хто працює із захопленням. Опрацьована велика кількість літератури, статей Інтернет-мережі. Неодноразово дівчата виступали із своїми знахідками на Літературознавчих столах у Київському гуманітарному університеті ім. Б. Грінченка. Щороку їх роботи отримували призові місця на обласному конкурсі-захисті. У цьому році їм довірили представляти Тернопільщину на ІІІ етапі конкурсу-захисту.

             Приємно було знаходитися ці дні серед інтелектуальної еліти юнацтва зі всієї України. Саме так називає манівців президент МАН Станіслав Довгий, який вітав слухачів на урочистому відкритті конкурсу–захисту. Вразили своєю виконавською майстерністю Д. Пономаренко, глибиною думок і тривогою за сучасний світ молода поетеса Н. Дмитрук. Рядки її вірша «Никогда мы не будем братьями…» сьогодні відомі не лише українцям, а й знайшли своє трактування у Росії: у кого позитивне, а в кого й озлоблене, та в кожному разі не байдуже.

            Два напружених дні конкурсу приносили різні емоції. Науковці, члени журі високо оцінили науково-дослідницькі роботи Інни і Оксани. Досить успішно справилися із контрольною роботою. Святом думок став захист науково-дослідницьких робіт, на якому учні презентували свої власні досягнення, мали змогу задавати запитання і шукати відповіді на них. Приємно що слухачі академії з різних областей визнали, що теми надзвичайно цікаві. Адже не секрет, що часто манівці змушені досліджувати нав’язані їм теми, і це не завжди викликає їх задоволення. Два дипломи ІІІ ступеня – це високе визнання досягнень борщівських манівців. Тому на закриття йшли із хорошим настроєм.

               Манівців вітали Станіслав Довгий – Президент МАНУ; поет, Герой України Іван Драч; куратор відділення, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський; народний депутат України, голова підкомітету з освіти комітету ВРУ з питань науки й освіти Тарас Кремінь; голова журі секції «Зарубіжна література», завідувач кафедри методики викладання російської мови та світової літератури факультету іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова Олена Ісаєва; члени журі секції «Літературна творчість», прозаїки і поети Олександр Балабко та Дмитро Чистяк.

           Заключним акордом закриття став концерт дуету сестер Лесі і Галини Тельнюк «Мій Шевченко». Вільне спілкування із залом, сильні голоси, а головне – душа, вкладена у пісню, зачарували слухачів. Захотілося знову взяти в руки «Кобзаря» і знайти у ньому нове прочитання.

Найближчою подругою на ці дні для Інни й Оксани стала 9-класниця із Маріуполя Катя Рудик. Вражала її ерудиція самостійність суджень, комунікабельність. І не було жодного сумніву у тому, що саме вона отримала заслужену перемогу у секції «Мистецтвознавство».

Хоча конкурс-захист зібрав молодь із різних регіонів України, не було поділу на Схід і Захід, центр і провінцію. Жила одна дружна родина юних науковців, розумних, небайдужих, творчих. Безумовно, своє життя із науковим світом пов’язує окрилена молодь, а МАН допомагає максимально розправити свої крила.